Попри дедалі більшу економічну та політичну залежність Росії від Китаю, відносини між двома країнами не можна назвати грою лише в одні ворота. Москва, попри ослаблення після початку повномасштабної війни проти України, зберігає низку ресурсів і можливостей, які мають стратегічну цінність для Пекіна.
Таку думку висловила Челс Міхта — капітан армії США, офіцерка військової розвідки та позаштатна співробітниця Програми демократичної стійкості Центру аналізу європейської політики.
На її думку, Росія залишається для Китаю важливою з кількох причин. Москва не лише відволікає американські ресурси на європейському напрямку, а й володіє окремими військовими технологіями, яких прагне Китай. Крім того, Кремль розширив військово-політичні контакти з Іраном і Північною Кореєю.
Пекін не хоче поразки Москви
Про важливість збереження Росії як сильної у військовому плані держави свідчить і розмова міністра закордонних справ Китаю Ван Ї з головною дипломаткою ЄС Каєю Каллас у Брюсселі в липні 2025 року.
За даними, які раніше опублікувала South China Morning Post, під час чотиригодинної зустрічі Ван Ї заявив, що Китай не може допустити поразки Росії у війні проти України.
Логіка Пекіна, за оцінкою Міхти, полягає насамперед у глобальному балансі сил. Якщо Москва зазнає поразки, Сполучені Штати отримають можливість вивільнити частину ресурсів, які зараз спрямовані на європейський напрямок, і зосередитися на стримуванні Китаю в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
При цьому публічно Китай продовжує представляти себе як державу, що нібито прагне мирного врегулювання. Однак описана розмова може свідчити про інше бачення Пекіном стратегічного значення війни.
Китай став головним покупцем російської сировини
Після початку повномасштабного вторгнення торговельні зв'язки Росії із Заходом різко скоротилися. Одним із головних економічних партнерів Москви став Китай.
Пекін значною мірою замінив європейський ринок для російських енергоносіїв. Китайські компанії купують російську нафту, газ, скраплений природний газ та вугілля, нерідко отримуючи сировину за вигіднішими цінами.
Від лютого 2022 року мінеральне паливо в середньому формувало близько 70% вартості китайського імпорту з Росії.
Фактично сформувалася модель, за якої Росія переважно експортує до Китаю сировину та енергоносії, а натомість отримує промислові товари, обладнання та технологічні компоненти.
Важливість Китаю для російської економіки особливо помітна на тлі західних санкцій. Водночас Москва залежить від Пекіна не лише як від покупця енергоресурсів.
Пекін постачає Росії важливі технології
Китай став одним із ключових джерел технологій і комплектуючих, які використовуються російською промисловістю.
За оцінками Комісії США з питань економічних відносин і безпеки між США та Китаєм, з 2022 року Китай експортував до Росії контрольованих товарів подвійного призначення приблизно на 10,3 млрд доларів.
Водночас обсяг китайських закупівель російського викопного палива від початку повномасштабного вторгнення оцінюється у 372 млрд доларів.
Це створило взаємозалежність, хоча її масштаби для двох країн залишаються різними. Китай має значно сильнішу промислову базу, тоді як Росія значною мірою залежить від китайського ринку та поставок.
Показовим прикладом є проєкт газопроводу «Сила Сибіру — 2». У вересні 2025 року сторони принципово погодили його реалізацію, однак подальше просування проєкту ускладнилося через суперечки щодо вартості газу.
Китай, за повідомленнями, прагне отримати ціну, близьку до субсидованого внутрішнього російського тарифу. Москва ж розраховує на значно вищу ціну.
Росія все ще має технології, потрібні Китаю
Економічна перевага Китаю не означає, що Москва втратила всі свої козирі.
На думку Міхти, Росія зберігає перевагу або значний досвід у низці військових технологій. Серед них — силові установки для атомних багатоцільових підводних човнів, гіперзвукові розробки та окремі напрямки безпілотної авіації.
Для Китаю ці технології становлять особливий інтерес, оскільки Пекін прагне скоротити технологічний розрив зі США у військовій сфері.
Тому залежність Москви від Пекіна водночас створює для Китаю можливість отримувати доступ до російських розробок, які раніше були для нього менш доступними.
Відкриті джерела не дозволяють точно визначити, які саме технології Росія вже могла передати Китаю. Водночас військова співпраця між двома країнами після 2022 року помітно активізувалася.
Москва та Пекін посилили військове партнерство
Китайські та російські військові регулярно проводять спільні навчання й патрулювання. Йдеться, зокрема, про заходи у сфері протичовнової та протиповітряної оборони в районі Японського моря.
Комісія США з питань економічних відносин і безпеки між США та Китаєм станом на квітень нарахувала щонайменше 119 спільних військових навчань.
Також повідомлялося про можливу співпрацю двох держав у сфері протиракетної оборони та про інтерес Китаю до російських напрацювань для створення нового покоління атомних підводних човнів із балістичними ракетами Type 096.
Росія відволікає американські ресурси
Ще одним важливим активом Москви для Пекіна є сама війна в Європі.
Поки Росія продовжує війну проти України, Сполучені Штати змушені одночасно приділяти значну увагу європейській та азійській безпеці. Це означає, що американські військові ресурси, планування та можливості оборонно-промислового комплексу розподіляються між кількома напрямками.
Саме тому Пекін, за оцінкою Міхти, зацікавлений не стільки у перемозі Росії, скільки в тому, щоб вона не зазнала стратегічної поразки.
При цьому повна перемога Москви також може бути невигідною Китаю. У такому випадку Росія стала б менш залежною від Пекіна, а необхідність тісного партнерства між двома державами могла б зменшитися.
Північна Корея та Іран розширюють можливості Москви
Війна проти України також сприяла зміцненню зв'язків Росії з Північною Кореєю.
Пхеньян постачав Москві боєприпаси та, за повідомленнями, направляв військовослужбовців для участі у війні. Натомість Росія забезпечувала КНДР політичною підтримкою та, за оцінками південнокорейської сторони, могла надавати технічну допомогу у військових програмах.
Подібна модель сформувалася й у відносинах Росії з Іраном. Тегеран передавав Москві безпілотники, а Росія, своєю чергою, поглиблювала військово-технічні контакти з Іраном.
Таким чином, Москва поступово нарощує вплив одразу в кількох регіонах — Європі, на Близькому Сході та Корейському півострові.
Це створює додатковий фактор, який змушує США розподіляти ресурси між різними потенційними напрямками протистояння.
Чи збережеться союз після завершення війни
Одне з головних питань полягає в тому, чи залишиться китайсько-російське зближення після завершення війни в Україні.
Раніше партнерство Москви та Пекіна часто характеризували як ситуативне. Передбачалося, що після зникнення спільної загрози та завершення війни суперечності між двома державами можуть знову вийти на перший план.
Однак, за оцінкою Міхти, такий сценарій не варто вважати гарантованим.
Російська економіка дедалі більше перебудовується на військові рейки, а антизахідна та «євразійська» політична риторика стала важливою частиною російської державної ідеології.
Водночас Москва та Пекін мають спільне бачення щодо необхідності змінити міжнародну систему, в якій провідну роль відіграють США та їхні союзники.
Саме тому спроби Заходу послабити китайсько-російське партнерство за аналогією з політикою Генрі Кіссінджера часів холодної війни можуть виявитися малоефективними.
Росія сьогодні є слабшою за Китай у економічному та промисловому масштабі, однак це не означає, що вона втратила стратегічну цінність для Пекіна.
Москва залишається для Китаю джерелом енергоносіїв, військових технологій та геополітичним партнером, який одночасно змушує Сполучені Штати утримувати значні ресурси в Європі.
Тому, попри нерівність між двома державами, Пекін наразі не має очевидного інтересу до того, щоб допустити крах Росії.
- Китай, попри значно сильнішу економічну позицію, не зацікавлений у стратегічній поразці Росії.
- Москва зберігає військові технології, які можуть становити значний інтерес для Пекіна.
- Після 2022 року Китай став одним із головних покупців російських енергоносіїв та важливим джерелом технологій для російської економіки.
- Війна в Україні змушує США одночасно розподіляти військові ресурси між Європою та Азійсько-Тихоокеанським регіоном.
- Військова співпраця Росії з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном розширює геополітичні можливості Москви.
- Пекіну невигідна як повна поразка Росії, так і надмірне посилення Москви.
- На думку Челс Міхти, китайсько-російське партнерство може виявитися більш довготривалим, ніж ситуативний союз на період війни.