Європейський Союз у 2026 році може спрямувати Україні десятки мільярдів євро на оборону та підтримку державного бюджету. Однак значна частина передбачених коштів поки не надійшла до Києва через проблеми з контрактною документацією та виконанням реформ.
У межах масштабного пакета підтримки на 90 млрд євро Україна наразі отримала 8,1 млрд євро. Із цієї суми 4,9 млрд євро спрямовано на потреби Сил оборони, ще 3,2 млрд — безпосередньо до державного бюджету.
За планами ЄС, до кінця 2026 року Україна може отримати майже 40 млрд євро. З них 23,4 млрд євро передбачені для першочергових потреб ЗСУ, а 13,5 млрд — для бюджетної підтримки. Водночас строки отримання цих коштів залежать від виконання необхідних процедур із боку України.
Чому виникли проблеми з військовими виплатами
Фінансування оборонних закупівель не прив'язане до проведення реформ. Головна умова — Україна має надати ЄС деталізовані графіки необхідної продукції та юридично оформлені контракти, які підтверджують конкретні витрати.
Саме з контрактами виникли труднощі.
Перший військовий транш передбачав 6 млрд євро на закупівлю українських дронів. Однак українська сторона із запізненням передала Єврокомісії значний масив документів. Йшлося приблизно про 250 контрактів, які європейські фахівці мали перевірити перед переказом коштів. Частина документів, за даними джерел, була оформлена неналежним чином або залишалася на рівні проєктів.
У результаті 30 червня ЄС перерахував Україні 3,9 млрд євро. Ще 1 млрд євро надійшов 15 липня.
Таким чином, із початково передбачених 6 млрд євро на дрони Україна отримала 4,9 млрд. Ще 1,1 млрд євро залишалося невиплаченим через відсутність необхідної контрактної документації.
Ще 6 млрд євро — на українські дрони
Другий графік оборонної продукції передбачає додаткові 6 млрд євро на закупівлю безпілотників українського виробництва.
Проте на момент підготовки матеріалу ЄС ще не мав достатнього масиву перевірених контрактів, які підтверджували б відповідні закупівлі. У результаті частина коштів залишалася недоступною для використання.
Окремою проблемою стали китайські комплектуючі. Українські виробники використовують їх для здешевлення дронів, однак за правилами ЄС частка китайських компонентів не мала перевищувати 35% вартості виробу.
Євросоюз уже погодив виняток із цього правила, що дозволяє закуповувати в Китаї необхідні компоненти для української оборонної промисловості. Водночас українські закупівлі мають бути підтверджені належно оформленими документами.
Загалом, за даними матеріалу, 7,1 млрд євро із 12 млрд, передбачених на українські дрони, залишалися на той момент у процесі оформлення або перевірки.
Ракети та винищувачі Gripen
Окрім безпілотників, ЄС уже визначив напрямки використання частини решти оборонного фінансування.
Зокрема, 1,5 млрд євро передбачено третім графіком продукції на закупівлю ракет середньої та великої дальності. Йдеться про озброєння для ударів на великі відстані, зокрема по об'єктах російського військово-промислового комплексу.
Виробництво ракет планують організувати в рамках спільного підприємства України та однієї з країн ЄС.
Ще 2,5 млрд євро мають бути спрямовані на шведські винищувачі Gripen. Замовлення планується розмістити у Швеції, тоді як безпосереднє постачання літаків відбудеться після їх виготовлення.
Окремо Швеція заявляла про намір безоплатно передати Україні старіші винищувачі Gripen зі складу власних Збройних сил.
Наступний пріоритет — ППО
За даними матеріалу, невизначеними залишалися 12,3 млрд євро оборонного фінансування на 2026 рік.
Одним із головних напрямків для цих коштів може стати протиповітряна оборона.
П'ятий графік продукції, який на той момент готувала українська сторона, мав передбачати закупівлю систем ППО та ракет до них. Серед можливих позицій називалися й американські Patriot.
Окремий напрямок — підтримка бюджету
Європейська допомога не обмежується військовими закупівлями. На пряму підтримку українського бюджету у 2026 році передбачено 16,7 млрд євро.
Ці кошти мають надходити через два механізми — макрофінансову допомогу та Ukraine Facility. Обидва передбачають виконання Україною визначених реформ.
Макрофінансова допомога більшою мірою пов'язана з фіскальними та фінансовими змінами й вимогами, співзвучними з програмами МВФ. Ukraine Facility натомість зосереджена на реформах, необхідних для наближення України до членства в ЄС.
До переліку входять, зокрема, зміни у сфері боротьби з корупцією, судової системи та секторального законодавства.
Перші 3,2 млрд євро макрофінансової допомоги Україна отримала 25 червня.
Наступний транш на 3,7 млрд євро, за даними джерел, планувався на вересень. Ще 1,45 млрд євро можуть надійти у грудні. Проте виплати залежать від виконання Україною визначених умов.
Які реформи необхідні для наступних траншів
Серед вимог ЄС — заходи зі збільшення внутрішніх доходів держави, удосконалення системи державних витрат та управління державними фінансами.
Зокрема, Україна має ухвалити законодавство щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також правила оподаткування міжнародних посилок із передбаченими винятками для товарів безпекового та оборонного призначення.
Окремий блок стосується державних інвестицій, інтеграції електронних систем і баз даних, зокрема Prozorro.
Частина необхідних показників уже виконана, однак деякі реформи залишаються незавершеними. При цьому Україна може отримувати окремі транші частково — залежно від того, який обсяг встановлених умов виконано.
На кону — ще мільярди за Ukraine Facility
Окремо Україна може отримати значні кошти в рамках Ukraine Facility. За оцінками джерел, до кінця 2026 року за цією програмою бюджет може отримати до 15 млрд євро, якщо Київ виконуватиме необхідні реформи.
Наприклад, для отримання восьмого траншу на 2,86 млрд євро Україна має виконати сім індикаторів.
Серед них — забезпечення прозорого та професійного відбору прокурорів керівного рівня.
Дев'ятий транш становить 7,5 млрд євро і передбачає виконання 18 реформ. Серед вимог — запуск ІТ-системи виконання судових рішень та формування наглядових рад державних підприємств із переважною участю незалежних членів.
Десятий транш — 2,9 млрд євро — залежатиме ще від 11 реформ. Йдеться, зокрема, про нову Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки, посилення спроможності органів прокурорського врядування та корпоратизацію ключових державних підприємств.
Одинадцятий транш обсягом 2,1 млрд євро передбачає виконання ще 23 реформ.
За даними джерел, перша виплата за оновленим планом Ukraine Facility могла відбутися вже у серпні або вересні 2026 року. Конкретна сума залежить від кількості виконаних реформ, а дата переказу — від моменту подання Україною відповідної заявки до Європейської комісії.